Абатство о. Цистерсів в селі Щижиць -1234 р.

Головний Вівтар

Абатство засноване у 1234 р. Краківським воєводою Теодором Цедро з гербу гриф, котрий запросив монахів з Єнджейова з під гірського масиву Татри, до місцевості Людзімеж, наділивши їх значними земельними володіннями. Головне завдання отців Цистерсів полягало у господарському освоєнні незаселених теренів та місійній діяльності серед місцевих мешканців.

На старовинному шляху котрий провадив із Польщі в Угорщину в долині річки Страдомки біля підніжжя гори Цетня в місцевості Щижиць впродовж восьми століть діє абатство оо. Цистерсів.

Ще за часів польської династії П’ястів село було центром повіту, а після його перенесення, продовжувало залишитись важливим сільськогосподарським осередком з вирощування худоби. Керуючись девізом Св. Бенедикта «ОRА ЕТ LАВОRА», що з латинської означає «МОЛИСЬ ТА ПРАЦЮЙ» монахи майстерно перетворили своє господарство на приклад для усіх навколишніх сусідів.

Чудотворна Ікона Матері Божої Щижицької

В мороці віків ховається причина через котру отці були змушені перенести свій монастар з Людзімєжа до Щижця. Однак вони залишили в попередній місцині парафію, яка, як і розташовані навколо маєтності діяли до кінця минулого століття. Ймовірно, причинами, що викликали перенесення абатства могли стати напади татар чи якихось розбійників, котрі грабували безборонний монастир. Головною духовною місією абатства було поширення Марійного культу. Розвинувши його в Людзімєжу навколо скульптури Матері Божої, монахи перенесли культ на нове місце вже з іконою Чудотворної Матері Божої Щижицької.

Біля вівтарів обох парафій молився Папа римський Іван Павло II. Свідченням турботи котрою отці оточили культ, є записи в хроніці, що абат Ромішовський у 1727 р. замовив у краківських золотарів корону та шати для фігури Богородиці в Людзімєжу та ікони в Щижці. Вшановуючи багатовікову роботу отців, Папа Іван Павло II коронував фігуру «Ґаздині Підхаля» а для ікони Матері Божої Щижицької освятив золоті корони. Їх встановив Примас Польщі Кардинал Юзеф Глемп.

Отці Цистерси стали засновниками міста Новий Тарг, а в місцевості Шафлари збудували оборонний замок. Усі історики згідні в тому, що їх діяльність змінила облнччя цієї частини Польщі, перетворивши її з лісистого і дикого терену на сільськогосподарські угіддя. Монахи вправно регулювали русла річок, будували дороги та мости. Вони не лише навчали Христової віри але й допомагали молоді отримати фах, котрий міг бути корисний для праці на землі.

Монастирський парк

Під час німецької окупації попри сувору заборону, мури абатства стали місцем порятунку для багатьох втікачів з усієї Польщі, а келії монахів перетворились на навчальні класи. Логічним продовженням цієї науки, стало заснування в селищі у 1945 р. приватної гімназії.

МУЗЕЙ

МУЗЕЙ

Чудове враження складає колекція зброї котра знаходиться в монастирському музеї у Щижці, Збірка складається з холодної зброї до котрої належать польські, іспанські, французькі і турецькі шаблі, шпаги, рапіри, палаші, алебарди. На зберіганні є списи, піки, коси та ціпи котрі використовували як зброю селяни під час антиросійського повстання під проводом Т. Костюшка. Окремо представлено вогнепальну зброю від кременевої до малокаліберної і шротової. Цікаво презентується німецька мисливська катапульта з 1669 р. Окремо представлена японська зброя і зокрема обладунок самурая, шабля та ритуальний ніж для харакірі.

Захисні обладунки показано рицарською зброею XVI ст., кольчугою, різноманітного типу гусарськими обладунками. На експозиції можна познайомитись зі зброєю котру монахи привезли із своїх місійних подорожей: африканські списи, ятаган, індонезійський гарпун, африканський мисливський лук та дротик, малоазійський шолом та бумеранг з Австралії. Наприкінці експозиції варто оглянути унікальну, єдину на терені Польщі копію мапи світу виконану Конрадом Міллером. Її оригінал привезли до Польщі в ХІІІ ст. монахи чину св. Бенедикта з монастиря в місті Ебсторф.

Музей зброї засновано в 1954 р. абатом Станіславом Келтиком.

ПИВОВАРНЯ

Згідно з відомостями із старих хронік, у 1623 р. отці Цистерси виробляли у Щижиці характеристичний, освіжаючий напій під назвою ЦЕРЕВІЗ. Його складовими були цикорій, жито та хміль. Він заміняв тодішнім мешканцям сьогоднішшю каву та чай. Сьогодні, відповідником цього напою є слабоалкогольне пиво яке варять згідно із старовинними рецептами і котре є популярним в культурі країн Заходу. Від 1996 р. пивоварня не працює.

ПИВОВАРНЯ АБАТСТВО В ЩИЖЦІ – ЗАГАЛЬНА ПАНОРАМА
Pliki cookies i polityka prywatności